П'ятниця, 21 лютого 2020
. -0 oC туман

EUR 26.10/26.53 USD 24.20/24.51
ukenru

Новини України

Зустрінь весну без пороху: У чому підозрюють Порошенка

Вранці 18 листопада Державне бюро розслідувань передало Генпрокуратурі проєкт підозри експрезиденту Петру Порошенку.

Слідчі також підготували прохання зняти з Порошенка недоторканність, адже як народний депутат він досі захищений від правоохоронців. Їм потрібно спочатку отримати дозвіл Верховної Ради, і лише після цього можна буде вручити підозру.

Порошенко фігурує у багатьох гучних розслідуваннях. Однак поки йому підготували лише одну підозру. Її суть в тому, що колишній глава держави, зловживаючи владою, втручався у роботу Вищої ради правосуддя. 

Наразі документи від ДБР має розглянути генпрокурор, він же вирішить, чи відправляти їх на схвалення парламенту.

"Українська правда" розповідає, що саме зробив Порошенко і чому це перетворилось кримінальну справу.

Що зробив Порошенко і в чому суть підозри

У травні 2019 року Петро Порошенко призначив двох нових членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою. 

Це відбулося вже через місяць після того, як суд зупинив конкурс, заборонив комісії визначати переможців на ці вакантні місця та передавати документи на підпис президенту.

Однак Порошенко все ж призначив свою квоту. Він зробив це 13 травня, коли було зрозуміло, що він не виборов крісло глави держави. Тижнем пізніше Порошенко вже не зміг би поставити підпис, адже 19 травня на Банкову зайшов Володимир Зеленський.

Посади у Раді правосуддя отримали Андрій Василенко, член Вищої кваліфкомісії суддів, та Михайло Ісаков, професор Донецького юридичного інституту МВС із посвідченням адвоката.

Що таке Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя призначає, звільняє, відсторонює та переводить суддів на інші посади, розглядає скарги на них і карає за дисциплінарні порушення. За дозволом ВРП мають звертатись правоохоронці, які хочуть затримати чи арештувати суддю, та законотворці, які хочуть змінювати судову систему.

Рада складається з 21 особи, двох з яких призначає президент. Але працювати ВРП може і з неповним складом – для цього потрібно щонайменше 15 членів, серед яких більшість – судді.

Щоправда, юристи протримались у ВРП недовго. Вже 10 червня Володимир Зеленський скасував указ свого попередника "як незаконний". Пізніше новий президент оголосив конкурс на вакантні посади, а один зі звільнених, Михайло Ісаков, поскаржився на Зеленського до суду.

Наразі, ДБР кваліфікує дії Порошенка за двома статтями:

дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ч. 3 ст. 109) та

зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364). 

Максимальне покарання за такі злочини – від п'яти до восьми років ув’язнення і позбавлення права обіймати певні посади.

Чому суд заморозив конкурс у ВРП

Повноваження членів  Вищої ради правосуддя з президентської квоти мали закінчитись у кінці квітня 2019 року. Навесні соціологічні дослідження говорили про високу ймовірність програшу Петра Порошенка на виборах, і якби він не взявся за конкурс, претендентів на два вакантні місця обирав би вже Володимир Зеленський.

За півмісяця до першого туру президентських виборів, у середині березня 2019 року, Порошенко оголосив конкурс. За місяць конкурсна комісія вже визначала переможців першого етапу – тих, хто пройшов співбесіду. Стосовно цих 4 кандидатів, у межах другого етапу, почалась спеціальна перевірка.

Але один із учасників конкурсу, прізвище якого у списку не опинилось, побачив порушення у процедурі. Він пішов до суду, де попросив скасувати рішення комісії з добору кандидатів і зобов’язати її провести відбір за правилами.

Цей кандидат – Олег Омельчук, доктор юридичних наук, ректор Хмельницького університету управління та права.

Омельчук поскаржився на те, що 4 квітня пройшов співбесіду, але про її результати конкурсна комісія не повідомила ані того ж дня, ані пізніше. Водночас, за три дні після цього був складений список тих, хто перейшов до другого етапу.

З цього Омельчук зробив висновок, що його та інших учасників не допустили до подальшої участі у конкурсі, не повідомивши про результати співбесіди. При цьому вмотивоване рішення комісії стосовно першого етапу конкурсу не опублікували, тому ознайомитись з ним було неможливо.

Це все Омельчук назвав порушенням порядку проведення конкурсу, недотриманням принципів публічності та політичної нейтральності.

На час, поки суд мав розбиратись з претензіями Омельчука, він попросив тимчасово зупинити конкурс.

 Окружний адміністративний суд Києва погодився на такі заходи і 22 квітня заборонив визначати переможців і подавати їхні кандидатури президенту на призначення.

Рішення суду не стосувалось безпосередньо Порошенка, однак документи переможців не мали потрапити йому на підпис, зупинившись у конкурсній комісії. Але кандидати від Порошенка все ж зайшли у ВРП.

Державне бюро розслідувань веде близько півтора десятка проваджень, у яких фігурує Петро Порошенко. Він залишається свідком у цих справах, допоки не отримає офіційну підозру.

При використанні матеріалів інтернет-газети " Кам'янець LIVE" обов'язковим є посилання із зазначенням джерела "Кам'янець LIVE" та із використанням гіперлінка на "live-kp.com"

Розсилка

Підпишіться на розсилку. Не пропустіть жодної новини.

Це не спам!
Создание сайта интернет газеты "Сайтостроитель" создание сайта | интернет-магазина